Як берберин впливає на AMPK, MLCK, ZO-1 та оклюдин у моделях ушкодження епітелію; фармакокінетика, окремі дані щодо IBS-D і виразкового коліту та межі клінічних висновків.
Складання ADIPOQ і HMW, інвертовані рецептори, гідроліз церамідів, APPL1, м’язова AMPK і печінковий PPAR-α. Людські асоціації, генетика, втручання та межі клінічної інтерпретації.
Берберин і DHB: хімія та кишковий redox-цикл, транспорт, комплекс I–AMPK, LDLR–PCSK9, мікробіота й дослідження глікемії та печінки. Чому вища експозиція не доводить клінічної переваги.
Як захисна хімія рослин взаємодіє з Nrf2, AMPK, сиртуїнами й аутофагією. Біосинтез, агроекологія, метаболіти, фармакокінетика та межі висновків про здоров’я і життя людини.
Хімія двох стильбенів, кон’югація й вільний аглікон, умовна алостерія SIRT1, непрямий шлях PDE–AMPK, клінічні маркери та межі безпеки.
Докладний розбір фітохімії родіоли, MAO, NPY/Hsp72, β-ендорфіну, AMPK та стресової осі. Розмежування доклінічних механізмів і результатів у людей, практичні рішення фахівця, безпека та взаємодії.