# S-аденозилметіонін: метилювання, нейрохімія та межі клінічного застосування

- Canonical: https://nutrifit.health/uk/knowledge/same-s-adenosylmethionine-methylation-cns
- Language: uk
- Published: 2026-10-02T21:37:32.546Z
- Updated: 2026-10-02T21:37:32.546Z
- Author: Редакція NutriFit

> Глибокий розбір обміну SAMe: цикл метіоніну й SAH, мембранні фосфоліпіди, моноаміни, транссульфурація та епігенетика. Механізми зіставлено з дослідженнями депресії, нейродегенерації, холестазу й остеоартриту; окремо розглянуто лікарські форми та безпеку.

S-аденозил-L-метіонін, або SAMe, поєднує обмін незамінної амінокислоти метіоніну з реакціями, що змінюють властивості нуклеїнових кислот, білків і ліпідів. Інша його назва — адеметіонін. Ця молекула утворюється в організмі, але також застосовується в лікарських препаратах і добавках. Біохімічне значення ендогенного SAMe та ефективність введеного ззовні адеметіоніну — різні питання: участь речовини в необхідній реакції ще не означає, що збільшення її надходження поліпшить клінічний результат.

Для невролога, психіатра або фахівця з харчування інтерес до SAMe починається з одновуглецевого обміну. Доступність метильних груп залежить від харчування, ферментів, стану печінки, фолатного циклу та видалення продуктів реакції. У нервовій системі ці процеси пов'язані з регуляцією генів, обміном фосфоліпідів і деякими перетвореннями нейромедіаторів. Однак депресія, когнітивне зниження та порушення сну не зводяться до нестачі донора метилу, а концентрація SAMe у крові не описує автоматично його доступність у нейроні.

## Що переносить SAMe і чому важливий сульфонієвий центр

У класичних дослідах Джуліо Канто́ні було встановлено активований донор метильної групи, що утворюється з метіоніну й АТФ. У SAMe атом сірки зв'язаний із трьома вуглецевими замісниками та має позитивний формальний заряд. Такий сульфонієвий центр робить зв'язаний із ним метильний вуглець доступним для нуклеофільної атаки. За звичайного ферментативного перенесення метилу нуклеофіл субстрату атакує саме цей вуглець; метильна група переходить до акцептора, а решта молекули стає S-аденозилгомоцистеїном, SAH. Тому метил не можна називати «відхідною групою»: відходить фрагмент, зв'язаний із ним через сірку.

Узагальнену реакцію зручно записати так: SAMe + X–H → SAH + X–CH₃. X–H позначає функціональну групу акцептора, а запис не задає однаковий кислотно-основний баланс для всіх метилтрансфераз. Метил може приєднуватися до атома кисню, азоту, сірки або вуглецю. Для конкретної реакції потрібно враховувати заряд субстрату, участь ферменту та локальне середовище. Порівняння нібито універсальної «енергії гідролізу метильного зв'язку» з гідролізом АТФ не описує ці перетворення коректно: напрям потоку залежить також від концентрацій реагентів і видалення продуктів.

SAMe використовується не лише для метилювання. Після декарбоксилювання ферментом AMD1 він стає донором амінопропільних груп під час утворення спермідину та сперміну. Інший шлях пов'язує метіоніновий цикл із перенесенням сірки в цистеїн через гомоцистеїн. Сам SAMe не перетворюється безпосередньо на глутатіон: між ними є кілька реакцій. Синтез креатину, окремих метильованих білкових попередників карнітину, метилювання ДНК та РНК також витрачають донор метилу, але ці споживачі різняться тканинним розподілом і регуляцією.

[![Три напрями SAMe: метилювання з SAH, перенесення сірки через гомоцистеїн і цистеїн, амінопропільний перенос у поліамінах.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-metabolic-branches.uk.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-metabolic-branches.uk.png)

## Утворення SAMe: фермент MAT і відмінності між тканинами

Метіонін-аденозилтрансфераза, MAT, каталізує утворення SAMe з L-метіоніну й АТФ. Сумарна реакція має вигляд:

L-метіонін + АТФ + H₂O → SAMe + PPᵢ + Pᵢ.

PPᵢ означає неорганічний пірофосфат, Pᵢ — ортофосфат. Сірка метіоніну атакує 5′-вуглець аденозильної частини АТФ. Вивільнений трифосфат далі розщеплюється під час каталізу. Це не робота окремої «триполіфосфатазної субодиниці» MAT. У каталітичному центрі беруть участь Mg²⁺ і K⁺; подальше видалення фосфатних продуктів підтримує напрям реакції в клітині.

У людини каталітичні субодиниці кодують MAT1A та MAT2A. MAT1A особливо важливий для зрілої печінки, а MAT2A широко представлений поза нею та важливий для нервової тканини. Регуляторний білок MAT2B взаємодіє з MAT2A. Цю взаємодію не можна звести до єдиного перемикача, який нібито повністю вимикає фермент за чіткої концентрації SAMe: результати досліджень очищених білків залежать від конструкції, складу комплексу та умов вимірювання.

| Форма | Каталітична основа | Типова характеристика | Як інтерпретувати |
| --- | --- | --- | --- |
| MAT I | Тетрамер субодиниць, кодованих MAT1A | Печінкова форма; відносно вища спорідненість до метіоніну, ніж у MAT III | Відмінність важлива для розподілу потоку, але лабораторний Kₘ не є клінічним порогом |
| MAT III | Димер тієї самої субодиниці MAT1A | Печінкова форма, здатна працювати за більшого надходження метіоніну | Олігомеризація змінює кінетику; це не захоплення готового SAMe з крові |
| MAT II | Каталітична MAT2A, що взаємодіє з MAT2B | Широкий позапечінковий розподіл, зокрема в ЦНС | Зворотний зв'язок і стабілізацію досліджують експериментально; універсального порога вимкнення немає |

Kₘ — концентрація субстрату, за якої у заданій моделі швидкість становить половину максимальної. Це характеристика конкретного ферментативного вимірювання, а не прямий показник стійкості мозку до дефіциту харчування. Не можна переносити Kₘ з різних дослідів в одну таблицю без умов і потім порівнювати з метіоніном у лікворі як із внутрішньоклітинною концентрацією. Ліквор, плазма, цитозоль і ядро є різними метаболічними середовищами.

Печінка справді відіграє значну роль в обміні метіоніну. Це пояснює, чому її захворювання можуть супроводжуватися змінами одновуглецевого обміну, але не доводить, що печінкова MAT III «утилізує» пероральний адеметіонін. MAT утворює SAMe з метіоніну; всмоктування й розподіл готової молекули потрібно встановлювати фармакокінетично.

## Цикл метіоніну, SAH і зміст співвідношення SAMe/SAH

Після метилювання утворюється SAH, здатний інгібувати багато SAMe-залежних метилтрансфераз. Це звичайний продукт обміну з регуляторним значенням, а не універсальний «найнебезпечніший токсин». Вплив залежить від його концентрації, концентрації SAMe, чутливості ферменту та компартмента клітини. DNMT, PRMT, COMT та інші метилтрансферази не мають спільної константи інгібування для всіх реакцій.

SAH-гідролаза, кодована AHCY, каталізує оборотне перетворення:

SAH + H₂O ⇌ L-гомоцистеїн + аденозин.

В ізольованій системі рівновага сприяє утворенню SAH. У клітині гідроліз підтримується видаленням продуктів: аденозин може фосфорилюватися аденозинкіназою до АМФ або дезамінуватися до інозину, а гомоцистеїн використовується в реметилюванні або транссульфурації. Для цього продукти не повинні бути на «майже нульовому» рівні; важливі реальні співвідношення концентрацій і потоків. Накопичення гомоцистеїну може сприяти накопиченню SAH, але не означає миттєвої повної блокади метилювання.

Метіонінсинтаза MTR переносить метил із 5-метилтетрагідрофолату на гомоцистеїн за участю кобаламіну. Спрощений запис: гомоцистеїн + 5-MTHF → метіонін + тетрагідрофолат. MTRR підтримує функціональний стан метіонінсинтази, а MTHFR бере участь в утворенні 5-MTHF. Печінка й нирки додатково використовують бетаїн-гомоцистеїн-метилтрансферазу BHMT: гомоцистеїн + бетаїн → метіонін + диметилгліцин. Цю реакцію не можна малювати як прямий внутрішньонейрональний шлях бетаїну.

[![Цикл метіоніну: MAT, метилтрансферази, оборотна AHCY, видалення аденозину, окремі MTR і печінковий/нирковий BHMT та інгібування SAH.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-methionine-cycle.uk.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-methionine-cycle.uk.png)

Співвідношення SAMe/SAH часто називають метилювальним потенціалом:

R = [SAMe]/[SAH].

Якщо обидві концентрації виражені в однакових одиницях, R безрозмірне. Воно допомагає порівнювати одновуглецевий обмін у дослідженні, але не замінює вимірювання активності окремої метилтрансферази. Однакове співвідношення можливе за різних абсолютних концентрацій, а загальний екстракт тканини приховує відмінності між ядром, цитозолем і типами клітин.

Тому діапазон 4–6 як «оптимум» і значення менш як 2 як діагноз «блокади метилювання» непридатні для універсальної клініки. Для плазми й ліквору неможливо встановити одну норму без методу, підготовки зразка, референсної популяції та підтвердженого зв'язку з результатом. Зміна R сама не передбачає депресію, жорсткість мембран або конкретний малюнок експресії генів. Метилювання промотора може зменшувати транскрипцію, але функції метилювання ДНК в інших ділянках і метилювання гістонів значно різноманітніші.

Фахівцю корисніше почати з клінічного завдання. За макроцитозу, неврологічних проявів, обмежувального харчування або підозри на мальабсорбцію оцінюють причини дефіциту B₁₂ і фолатів; гомоцистеїн розглядають з урахуванням нирок, харчування й ліків. MTHFR C677T може впливати на фолатний обмін, але не визначає діагноз депресії та не створює автоматичного показання до SAMe. Дослідницьке вимірювання SAMe та SAH має відповідати заздалегідь сформульованому питанню, а не ставати самостійною метою лікування.

## Фосфатидилхолін: шлях PEMT і мембранна біофізика

Фосфатидилхолін, PC, та фосфатидилетаноламін, PE, є основними мембранними гліцерофосфоліпідами. Вони не вичерпують склад синаптичних мембран і мієліну: значення мають також холестерин, сфінголіпіди та інші класи. PC утворюється CDP-холіновим шляхом Кеннеді та послідовним метилюванням PE. В останньому випадку PEMT витрачає три молекули SAMe на одну кінцеву PC.

Послідовність проміжних продуктів: PE → PMME → PDME → PC. PMME — фосфатидилмонометилетаноламін, PDME — фосфатидилдиметилетаноламін. На кожному кроці SAMe стає SAH. Сумарно: PE + 3 SAMe → PC + 3 SAH. PEMT пов'язаний з ендоплазматичним ретикулумом і мембранами, що контактують із мітохондріями; його кількісну роль найпереконливіше вивчено в печінці. Шлях Кеннеді використовує холін, CTP і діацилгліцерол та широко забезпечує тканини PC.

[![Три метилювання PE до PC в ЕПР, окремий шлях Кеннеді, ліпідні головки, кривизна й оточення GPCR.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-pemt-membrane.uk.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-pemt-membrane.uk.png)

Ізотопні дослідження людей показали, що печінковий PEMT-шлях переважно утворює деякі поліненасичені види PC, особливо з докозагексаєновою кислотою, DHA, 22:6 n−3. Серед важливих жирних кислот є й арахідонова, 20:4 n−6. Метилювання головки PE не синтезує DHA чи арахідонову кислоту. Склад ацильних ланцюгів залежить від субстратів і ремоделювання ліпідів. Шлях Кеннеді не є джерелом виключно насиченого PC, а печінкові вимірювання не доводять такого самого потоку в синапсі.

Головки PC і PE за фізіологічних умов цвітеріонні: містять позитивний і негативний заряд із приблизно нульовим сумарним. Відносно мала головка PE у відповідних умовах сприяє негативній кривизні й неламелярним структурам HⅡ. Головка PC більша, і багато його видів сприяють ламелярному бішару Lα. Така модель корисна для обговорення вигину й злиття мембран, але не прирівнює весь PE до «ригідності», а PC — до плинності. Довжина й ненасиченість ланцюгів, холестерин, температура та білкове оточення можуть змінити результат.

У історичних дослідах на еритроцитарних мембранах метилювання PE супроводжувалося більшою рухливістю мембрани. Роботи з мембранними препаратами й синаптосомами породили гіпотезу зв'язку метилювання фосфоліпідів із передаванням сигналу. Однак універсальне зменшення анізотропії на 18–25% після SAMe не встановлене для людського мозку. Флуоресцентний зонд DPH відображає обертальну рухливість і впорядкованість середовища в конкретному досліді; це не пряме вимірювання всієї латеральної дифузії білків або клінічної «пластичності».

Ліпідні рафти та інші домени змінюють доступність білкових партнерів і організацію сигнальних комплексів. 5-HT₁A, 5-HT₂A, D₁, D₂, α₁- і β-адренорецептори працюють через різні G-білки та ефектори. ЦАМФ пов'язаний з аденілатциклазою, IP₃ і DAG — із фосфоліпазою C; це не один спільний шлях. Рецептор може взаємодіяти із заздалегідь організованим комплексом, тому кожен сигнал не потребує тривалого переміщення мембраною. Не доведено, що SAMe відновлює Bₘₐₓ усіх цих рецепторів у людини чи гарантовано усуває їх роз'єднання з G-білками.

## Моноаміни: прямі реакції метилювання і непрямі зв'язки

SAMe безпосередньо витрачається в окремих перетвореннях моноамінів, але не є субстратом утворення дофаміну з L-ДОФА або серотоніну з 5-HTP. Для аналізу слід розділяти чотири процеси: синтез медіатора, транспорт і вивільнення, рецепторний сигнал та метаболічну інактивацію. Зміна одного не визначає однозначно кінцеву концентрацію в синапсі.

[![Окремі катехоламіни й серотонін/мелатонін: SAMe у PNMT, ASMT і COMT, BH₄ — кофактор, без зв'язку мелатоніну з COMT.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-monoamine-pathways.uk.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-monoamine-pathways.uk.png)

### Норадреналін і адреналін

Фенілетаноламін-N-метилтрансфераза PNMT переносить метил на азот норадреналіну:

норадреналін + SAMe → адреналін + SAH.

Це важлива реакція мозкової речовини наднирників і невеликих популяцій адренергічних нейронів стовбура мозку. C₁, C₂ та C₃ — різні клітинні групи; їх не можна всі локалізувати в одній ростральній вентролатеральній ділянці. Участь SAMe не доводить, що звичайна втома або психомоторна загальмованість спричинені нестачею PNMT, і не робить адеметіонін засобом корекції судинного тонусу. Непідтверджену єдину константу інгібування PNMT не слід використовувати в клініці.

### Тетрагідробіоптерин і гідроксилази

Тирозингідроксилаза TH утворює L-ДОФА з тирозину, а триптофангідроксилаза TPH — 5-HTP із триптофану. Обидві використовують тетрагідробіоптерин, BH₄, молекулярний кисень і залізо активного центру. BH₄ синтезується з GTP через GCH1, PTS і SPR, а після гідроксилювання відновлюється системою PCBD/QDPR. Порушення цих шляхів показують важливість кофактора для моноамінів.

Окиснювальний стрес може впливати на доступність відновленого птерину. Роль BH₄/BH₂ і «роз'єднання» найдетальніше вивчена для NO-синтаз; не можна автоматично приписувати ідентичний механізм TH і TPH чи називати конкуренцію BH₂ необоротною. Зв'язок SAMe з тіоловим обміном робить вплив на редокс-середовище правдоподібним, але пряме клінічно значуще відновлення BH₄ після SAMe не встановлено. Метилювання регуляторних ділянок GCH1 теж не означає обов'язкової активації: напрям залежить від ділянки й клітини.

### Серотонін і мелатонін

В епіфізі AANAT спочатку ацетилює серотонін ацетил-КоА з утворенням N-ацетилсеротоніну. ASMT, історично HIOMT, потім переносить метил на кисень 5-гідроксильної групи:

N-ацетилсеротонін + SAMe → мелатонін + SAH.

Залежність цієї реакції від SAMe підтверджена біохімічно й структурно. Проте добовий ритм мелатоніну залежить також від освітлення, симпатичної регуляції, AANAT і стану епіфіза. Безсоння чи ангедонія не діагностують дефіцит SAMe, а участь ASMT не доводить ефективності адеметіоніну при порушеннях сну.

### COMT і кліренс катехоламінів

Катехол-O-метилтрансфераза COMT з SAMe і Mg²⁺ метилює катехольну групу. Дофамін може ставати 3-метокситираміном, норадреналін — норметанефрином, адреналін — метанефрином. Подальше руйнування включає інші ферменти, зокрема моноаміноксидази. Серотонін і мелатонін не є катехоламінами, тому не належать до спільної стрілки «інактивація COMT».

У префронтальній корі DAT менш виражений, ніж в інших дофамінергічних ділянках, але не відсутній повністю. Важливі також переносник норадреналіну, дифузія та метаболізм. Постійна частка COMT понад 60% для людини не враховує ділянку й метод. rs4680 відповідає Val158Met мембранозв'язаної COMT і впливає на стабільність та активність. Ці дані не визначають універсального співвідношення активності кожного носія й не обґрунтовують SAMe за одним генотипом. Оскільки COMT інактивує, більше донора не означає більше дофаміну або кращу робочу пам'ять.

## Транссульфурація: від гомоцистеїну до цистеїну і глутатіону

Гомоцистеїн перебуває між збереженням метіоніну та використанням його сірки. Цистатіонін-β-синтаза CBS поєднує гомоцистеїн із серином: гомоцистеїн + серин → цистатіонін + H₂O. Далі цистатіонін-γ-ліаза CSE, кодована CTH, утворює цистеїн, α-кетобутират і аміак. З урахуванням води другий етап: цистатіонін + H₂O → цистеїн + α-кетобутират + NH₃. Залежно від pH аміак переважно існує як NH₄⁺; скорочені схеми не повинні приховувати інші продукти.

Обидва ферменти використовують піридоксаль-5′-фосфат, PLP, похідне B₆. CBS також містить гем і регуляторний домен Бейтмана. SAMe зв'язується з ним і може підсилювати CBS, змінюючи взаємодію каталітичної й регуляторної частин. Це підтверджено структурними дослідженнями людського ферменту. Проте активація в пробірці не прогнозує зростання транссульфурації після певної пероральної дози.

[![CBS і CSE передають сірку в цистеїн; окремі GSH, таурин і сульфат; APS/PAPS активують сульфат для печінки й Гольджі.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-transsulfuration-gsh-paps.uk.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-transsulfuration-gsh-paps.uk.png)

Цистеїн включається в синтез глутатіону двома АТФ-залежними реакціями. Глутаматцистеїнлігаза GCL, раніше γ-GCS, утворює γ-глутамілцистеїн із глутамату й цистеїну; глутатіонсинтетаза GSS додає гліцин. Спрощена сума: глутамат + цистеїн + гліцин + 2 АТФ → GSH + 2 АДФ + 2 Pᵢ. Відновлений глутатіон працює з глутатіонпероксидазами та іншими системами; після окиснення до GSSG його регенерує глутатіонредуктаза з NADPH.

Цистеїн може обмежувати процес, але це не єдиний чинник. Важливі надходження амінокислот, міжклітинний транспорт, експресія GCL, енергія та витрата GSH. Внесок транссульфурації мозку різниться між клітинами; один відсоток для всієї ЦНС непридатний. Так само не можна вважати, що будь-яке зниження SAMe вимикає CBS та неминуче запускає фероптоз. Захист GSH від перекисного окиснення ліпідів пояснює інтерес, але клінічна профілактика фероптозу адеметіоніном не доведена окремо.

З цистеїну можуть утворюватися таурин і продукти окиснення сірки, зокрема сульфат. Це різні гілки. Сульфат використовується після активації: сульфат + АТФ → APS + PPᵢ, потім APS + АТФ → PAPS + АДФ. Сумарна реакція:

SO₄²⁻ + 2 АТФ → PAPS + АДФ + PPᵢ.

APS — аденозин-5′-фосфосульфат, PAPS — 3′-фосфоаденозин-5′-фосфосульфат. PAPSS1 і PAPSS2 поєднують ATP-сульфурилазну та APS-кіназну функції. PAPS віддає сульфатну групу сульфотрансферазам, стаючи PAP, 3′-фосфоаденозин-5′-фосфатом. Ні SAMe, ні вільний сульфат не замінюють активацію.

## Печінка і хрящ: спільний обмін, різні клінічні завдання

### Фосфоліпіди жовчі та внутрішньопечінковий холестаз

ABCB4, також MDR3, переносить PC у каналікулярній мембрані гепатоцита та забезпечує його надходження в жовч. Фосфоліпіди утворюють змішані міцели з жовчними кислотами й холестерином. Печінковий PEMT, синтез GSH і сульфатування окремих кислот пояснюють інтерес до SAMe в гепатоцелюлярному обміні. SULT2A1 використовує PAPS для сульфатування субстратів, що може змінювати властивості та виведення.

Це не доводить, що адеметіонін відновлює MDR3 через «розрідження» мембрани в кожного пацієнта. Холестаз може бути пов'язаний із генетичними дефектами транспортерів, ліками, обструкцією та іншими причинами. Холестаз вагітності часто виникає в її другій половині й пов'язаний з гормональними та генетичними чинниками, але не лише з III триместром.

У рандомізованому порівнянні 46 вагітних вивчали пероральний SAMe 500 мг двічі на день та урсодезоксихолеву кислоту 300 мг двічі на день до пологів. Свербіж зменшувався в обох групах, але жовчні кислоти й деякі біохімічні показники поліпшувалися більше з урсодезоксихолевою кислотою. Малий дослід не доводить запобігання несприятливим результатам для плода SAMe. Поліпшення АЛТ чи самопочуття не усуває акушерського ризику.

Практичне значення — розрізняти молекулярну передумову, біохімічну відповідь і результат вагітності. Жовчні кислоти, клінічна картина та акушерська оцінка відповідають на різні питання. Свербіж вагітності потребує медичної оцінки; самостійна заміна ведення «цитопротектором» не випливає з досліджень. Універсальна роздрукована схема інфузій без прив'язки до препарату, показання й акушерського рішення недоречна.

### Сульфатування матриксу та остеоартрит

Негативно заряджені глікозаміногліканові ланцюги агрекану утримують воду в хрящі та забезпечують опір стисканню. Сульфотрансферази використовують PAPS для сульфатованих ланцюгів, зокрема хондроїтинсульфатів. Отже, сірка пов'язана з матриксом, але відновлення хряща потребує також живих хондроцитів, білкового каркаса, механічного середовища та балансу руйнування.

Клітинні дослідження адеметіоніну вивчали хондроцити й синтез матриксу. Це не доводить клінічного пригнічення всієї осі NF-κB, IL-1β, TNF-α, MMP-1/3/13 і ADAMTS-4/5. Ці молекули важливі для запалення й катаболізму, але без прямого дослідження їх не можна називати встановленими мішенями SAMe в пацієнта. Менший біль теж не доводить сповільнення структурного руйнування.

Невелике перехресне випробування порівняло SAMe 1200 мг/добу з целекоксибом 200 мг/добу при остеоартриті коліна. Спочатку целекоксиб зменшував біль швидше, згодом спостерігали подібні симптоматичні результати. Обмеження — мала вибірка, можливе перенесення ефекту між періодами та недостатня оцінка рідкісних ускладнень. Це не універсальна еквівалентність усім НПЗП і не доказ відсутності серцево-судинного ризику.

Огляд, використаний в оригіналі, містив чотири випробування з 656 учасниками, а не 14 із 1462. Висновок залишався невизначеним через якість досліджень. SAMe не є доведеним засобом регенерації або автоматично безпечною заміною стандартного лікування. Оцінюючи симптоми, використовують біль, функцію, переносимість навантаження та ВАШ і WOMAC, не замінюючи їх міркуванням про сульфат.

## Депресія: як читати суперечливі випробування

Можливий вплив SAMe на настрій пов'язували з метилюванням, моноамінами й мембранами. Іноді модель включає метилювання промотора BDNF, але саме метилювання не означає збільшення нейротрофіну. Жоден механізм не встановлений як обов'язкова ланка антидепресивного ефекту адеметіоніну в людини. Депресія неоднорідна; універсального ланцюга від «нестачі SAMe» до епізоду немає.

[![Гіпотези окремо від трьох випробувань: позитивна аугментація в 73, без основної переваги в 189 і 107 пацієнтів.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-depression-evidence.uk.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-depression-evidence.uk.png)

Найвідоміше дослідження додавання SAMe до інгібітора зворотного захоплення серотоніну включало 73 пацієнтів із недостатньою відповіддю. За шість тижнів при цільовій дозі 800 мг двічі на день відповідь становила 36,1% проти 17,6% із доданим плацебо; ремісія — 25,8% проти 11,7%. Це позитивний результат малого випробування аугментації. Його не можна поширювати на всіх, називати доказом швидкого ефекту за кілька днів або використовувати для самостійного поєднання ліків.

В іншому двоцентровому дослідженні 189 учасників отримували SAMe, есциталопрам або плацебо 12 тижнів. У загальній вибірці жоден активний варіант не мав значущої переваги за основним результатом. Аналіз одного центру був сприятливішим для SAMe, але не скасовує загального висновку. Коли дві терапії не різняться і обидві не перевершують плацебо, твердження про доведену еквівалентність помилкове. Не менша ефективність потребує відповідного дизайну із заздалегідь заданою межею.

Пізніше восьмитижневе дослідження аугментації 107 пацієнтів теж не виявило переваги SAMe 800 мг/добу над плацебо за основною шкалою. Інша доза й дизайн не дозволяють назвати його точним повторенням, але вимагають відмовитися від однозначної обіцянки. Генотип COMT і метаболічні показники не стали корисними предикторами специфічної відповіді; описано й випадок симптомів, схожих на серотоніновий синдром.

| Клінічне питання | Що показують дослідження | Що невизначене |
| --- | --- | --- |
| Монотерапія SAMe | Є позитивні ранні роботи; більше плацебо-контрольоване порівняння дало негативний основний результат | Відтворюваність, оптимальні форма й популяція |
| Додавання до антидепресанта | Позитивне випробування 73 пацієнтів і негативне 107 | Хто виграє й як змінюється ризик поєднань |
| Швидкість | В окремих роботах оцінювали тижневі зміни | Універсальної переваги перед СІЗЗС не встановлено |
| Переносимість | У деяких дослідженнях загалом прийнятна | Рідкісні реакції, тривала безпека та інверсія афекту потребують окремої оцінки |

Психіатр спочатку уточнює діагноз, тяжкість, суїцидальний ризик, достатність попереднього лікування та біполярний спектр. Обговорюючи SAMe, заздалегідь обирають результат і термін оцінки, фіксують супутні ліки та спостерігають за сном, тривогою й активацією. HAM-D або MADRS допомагають відстежувати симптоми, але лабораторне SAMe/SAH не замінює клінічної відповіді. За тяжкого епізоду метаболічні гіпотези не повинні затримувати лікування.

## Нейродегенерація: PSEN1, BACE1 і метилювання PP2A

Раннє дослідження ліквору виявило нижчий SAMe у частини пацієнтів із вираженою депресією та деменцією. Це вказує на можливі зміни, але не встановлює, чи були вони до хвороби або стали наслідком. Універсальне падіння на 70–80% не є типовою діагностичною ознакою Альцгеймера, а плазма не замінює дослідження нервової тканини.

[![Клітинні й мишині моделі поруч з оборотним LCMT1/PME-1 метилюванням Leu309 PP2Ac і комплексами; профілактика не встановлена.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-neurodegeneration-models.uk.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-neurodegeneration-models.uk.png)

У культурі людських нейробластом введення SAMe супроводжувалося меншою експресією PSEN1 і продукцією β-амілоїду. При позбавленні мишей вітамінів B змінювалися SAMe, SAH, експресія PS1 і BACE та відкладення амілоїду. Моделі дозволяють досліджувати зв'язок одновуглецевого обміну з протеолізом APP. Вони не доводять, що всі промотори PSEN1 і BACE1 у нормальному мозку постійно «мовчать», а препарат відновлює єдиний нормальний стан. Пресенілін-1 — компонент γ-секретазного комплексу, не весь комплекс; його експресія не описує повністю амілоїдогенез.

Друга гілка стосується протеїнфосфатази PP2A. LCMT1 переносить метил із SAMe на карбоксильну групу C-кінцевого Leu309 каталітичної субодиниці з утворенням метилового естеру та SAH. PME-1 може видаляти метил. Модифікація впливає на складання певних комплексів із регуляторними субодиницями й вибір субстратів, зокрема для регуляції фосфорилювання тау. Leu309 відповідає встановленій структурі PP2Ac, а не довільній позиції.

У нейробластомах і мишах накопичення SAH пов'язували зі змінами метилювання PP2A і фосфорилювання тау й APP. Але неметильована PP2A не повністю неактивна: метилювання насамперед змінює склад і властивості комплексів. Ланцюг «дефіцит SAMe — вимкнення всієї PP2A — неминучі нейрофібрилярні клубки» надто категоричний.

Для клініциста це пояснення мішеней, а не протокол профілактики деменції. Когнітивні скарги потребують оцінки функції й самостійності, ліків, судинних чинників, сну та усувних причин. MoCA й MMSE застосовують у належному контексті; бали не доводять впливу на амілоїд або тау. Курси SAMe для профілактики Альцгеймера й мета гомоцистеїну менш як 7–8 мкмоль/л для всіх не обґрунтовані.

## Лікарська форма і фармакокінетика

SAMe має два стереогенні центри: сірку й α-вуглець метіоніну. Для звичайних метилтрансфераз фізіологічно значуща конфігурація (S,S). Епімеризація сірки дає (R,S)-діастереомер, не дзеркальний енантіомер. Він менш придатний для звичайного метилювання, але не є автоматично універсальним прямим інгібітором усіх трансметилаз.

Крім епімеризації, можливе розщеплення до 5′-метилтіоаденозину, MTA, і гомосеринлактону та гідролітична втрата аденіну з утворенням S-пентозилметіоніну. Швидкості залежать від pH, температури й середовища. Це пояснює зберігання та контроль складу, але не означає повного руйнування при будь-якому контакті зі шлунковим соком.

[![Три неферментативні зміни SAMe (S,S): епімеризація до (R,S), MTA/гомосеринлактон і втрата аденіну.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-chemical-stability.uk.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-chemical-stability.uk.png)

Використовують стабілізовані солі, зокрема 1,4-бутандисульфонат і тозилатні/сульфатні форми. Назва солі не гарантує збереження всього (S,S)-ізомеру до кінця придатності. Слід розрізняти масу солі й кількість активного адеметіоніну, враховувати упаковку, вологість і дані продукту. Порівнювати дози за масою всієї солі некоректно.

Кишковорозчинні форми змінюють місце й час вивільнення. Оболонку зазвичай не дроблять і не жують, якщо це суперечить інструкції. Це не означає, що всі пероральні технології повинні мати однаковий поріг pH 6. Час щодо їжі та зберігання також належать конкретній формі, а не молекулі взагалі.

[![Пероральний шлях через шлунок, кишку й портальний етап; окремий в/в F = 1 та зв'язок плазма–ліквор без транспортера ГЕБ.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-formulation-pharmacokinetics.uk.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-sam-formulation-pharmacokinetics.uk.png)

| Параметр | Що можна стверджувати | Практичне використання |
| --- | --- | --- |
| Біодоступність F | Внутрішньовенно F = 1 за визначенням; пероральна експозиція нижча й залежить від форми | Не поєднувати внутрішньовенний і внутрішньом'язовий шляхи в універсальний діапазон |
| Tₘₐₓ | Час максимуму залежить від введення, оболонки й всмоктування | Не переносити число малого досліду на всі продукти |
| T₁/₂ | Описує спад концентрації у певній фазі | Не вважати тривалістю клінічного ефекту |
| Плазма й ліквор | Після введення спостерігали зростання в обох | Зростання в лікворі не визначає транспорт і ефективність |
| Повторні дози | Досліди окремих солей описують конкретні режими | Потрібні дані форми, популяції й супутньої терапії |

Абсолютна біодоступність: F = (AUCₒᵣₐₗ/Dₒᵣₐₗ)/(AUCᵢᵥ/Dᵢᵥ). AUC — площа під кривою концентрація–час, D — введена доза; потрібні сумісні умови й урахування ендогенного фону. За однокомпартментної моделі з лінійною елімінацією T₁/₂ = ln(2)/kₑₗ, де kₑₗ — константа елімінації. Формули пояснюють показники, але не задають універсальні F близько 5% чи півтори години T₁/₂. Лікворний SAMe після введення не дозволяє обіцяти кожному приріст на 40–80%.

## Безпека і робота фахівця з призначенням

Ендогенне походження не виключає небажаних ефектів препарату. Можливі шлунково-кишкові скарги, безсоння, тривога й збудження. Інверсія афекту потребує уваги: гіпоманію й манію описували вже рано. Перед адеметіоніном з'ясовують підвищений настрій, меншу потребу в сні, незвичну активність, сімейний анамнез і реакції на антидепресанти.

Нормотимік не робить SAMe автоматично безпечним або доведеним лікуванням біполярної депресії. За підозри на спектр вирішує психіатр, а публічна схема монотерапії не підходить. Наростання збудження, безсоння й зміни поведінки потребують переоцінки, не збільшення дози.

Серотонінергічні поєднання потребують звірки ліків. У випробуваннях SAMe додавали до інгібіторів зворотного захоплення, тому неминуча токсичність будь-якого поєднання — хибне твердження. Але це не доводить безпеку довільних комбінацій із ІМАО, кількома антидепресантами, 5-HTP, трамадолом, декстрометорфаном чи звіробоєм. Клонус, гіперрефлексія, тремор, збудження й гіпертермія потребують термінової оцінки; «натуральність» не визначає ризик.

Утворення гомоцистеїну в циклі не означає обов'язкового підвищення після SAMe. Плацебо-контрольований дослід здорових добровольців і біохімічний аналіз частини психіатричного випробування цього не виявили. Це не гарантує безпеки в усіх станах, але усуває підставу давати всім високі профілактичні B₁₂, фолат, B₆ і бетаїн.

Кофактори потрібні при підтвердженому дефіциті або окремому показанні. При підозрі на B₁₂ не варто обмежуватися фолатом: потрібно знайти причину. Хронічний надлишок B₆ ушкоджує периферичні нерви, тому 20–50 мг/добу не додають лише для гіпотетичної «підтримки метилювання». Бетаїн діє переважно через печінковий і нирковий BHMT, а не універсально захищає мозок від SAH.

| Ситуація | Що з'ясовує фахівець | Важливий результат |
| --- | --- | --- |
| Неповна відповідь при депресії | Діагноз, біполярний спектр, достатність лікування, взаємодії, переваги пацієнта | Симптоми, функція, безпека; HAM-D/MADRS поряд із бесідою |
| Когнітивні скарги | Усувні причини, сон, харчування, ліки, неврологічний стан | Реальна функція й динаміка, без обіцянок профілактики амілоїду |
| Холестаз вагітності | Причина свербежу, жовчні кислоти, акушерський ризик і план | Материнські симптоми й результати вагітності; АЛТ не замінює ризик |
| Остеоартрит | Діагноз, навантаження, біль, рухливість, супутні хвороби | Біль і функція; регенерація не доведена |
| Імовірний дефіцит вітамінів | Харчування, мальабсорбція, ознаки й необхідні аналізи | Корекція виявленого порушення, не одного дослідницького індексу |

Це замінює універсальний «індукційний» і «підтримувальний» протокол для різних хвороб. Дози випробувань пояснюють застосовність, але не обґрунтовують обов'язкові початкові ін'єкції, багатомісячні курси чи фіксований об'єм розчинника. При зареєстрованому показанні форма, доза й введення визначаються інструкцією та клінікою. За активації обговорюють час і відміну, а не останній прийом до 14:00 для всіх.

SAMe залишається важливим учасником обміну, що пов'язує метили, мембранні ліпіди, окремі реакції моноамінів і перенесення сірки. Цінність для фахівця — точне читання механізму та досліджень. Це допомагає побачити причини порушень і сформулювати клінічне питання, але не замінює доказів ефективності красою біохімічної схеми.

## Часті питання

### Чи можна за SAMe/SAH діагностувати депресію або «блокаду метилювання»?

Ні. Це дослідницький показник, залежний від середовища й методу; універсальні пороги таких діагнозів не встановлені. Оцінюють клінічний стан і конкретні причини порушення обміну.

### Чи підвищує SAMe дофамін і серотонін безпосередньо?

SAMe бере участь у PNMT-, COMT- і ASMT-залежних реакціях, але не є субстратом утворення дофаміну з L-ДОФА чи серотоніну з 5-HTP. Підсумковий сигнал не можна передбачити за одним ферментом.

### Чи доведена профілактика Альцгеймера адеметіоніном?

Клітинні й мишині моделі пов'язують одновуглецевий обмін з амілоїдом і PP2A/тау. Це не обґрунтовує клінічного профілактичного курсу SAMe.

### Чи всім із SAMe потрібні вітаміни B і бетаїн?

Ні. Кофактори призначають при дефіциті або іншому показанні. Метіоніновий цикл не доводить обов'язкового підвищення гомоцистеїну, а надлишок B₆ може шкодити.

### Чи можна самостійно додати SAMe до антидепресанта?

Дослідницькі поєднання не є інструкцією для самостійного застосування. Потрібні звірка ліків, оцінка біполярного спектра та спостереження за активацією й серотонінергічними симптомами.

## Джерела

- [Cantoni GL. The Nature of the Active Methyl Donor Formed Enzymatically from L-Methionine and Adenosinetriphosphate. J Am Chem Soc. 1952;74:2942–2943.](https://doi.org/10.1021/ja01131a519)
- [Hirata F, Axelrod J. Phospholipid methylation and biological signal transmission. Science. 1980;209:1082–1090.](https://doi.org/10.1126/science.6157192)
- [Lu SC, Mato JM. S-adenosylmethionine in liver health, injury, and cancer. Physiol Rev. 2012;92:1515–1542.](https://doi.org/10.1152/physrev.00047.2011)
- [Bottiglieri T. S-Adenosyl-L-methionine (SAMe): from the bench to the bedside—molecular basis of a pleiotrophic molecule. Am J Clin Nutr. 2002;76:1151S–1157S.](https://doi.org/10.1093/ajcn/76.5.1151S)
- [Papakostas GI, Mischoulon D, Shyu I, Alpert JE, Fava M. S-adenosyl methionine (SAMe) augmentation of serotonin reuptake inhibitors for antidepressant nonresponders with major depressive disorder: a double-blind, randomized clinical trial. Am J Psychiatry. 2010;167:942–948.](https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2009.09081198)
- [Sarris J, Papakostas GI, Vitolo O, Fava M, Mischoulon D. S-adenosyl methionine (SAMe) versus escitalopram and placebo in major depression RCT: efficacy and effects of histamine and carnitine as moderators of response. J Affect Disord. 2014;164:76–81.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24856557/)
- [Sharma A, Gerbarg PL, Bottiglieri T, et al. S-Adenosylmethionine (SAMe) for Neuropsychiatric Disorders: A Clinician-Oriented Review of Research. J Clin Psychiatry. 2017;78:e656–e667.](https://doi.org/10.4088/JCP.16r11113)
- [Fuso A et al. B-vitamin deprivation induces hyperhomocysteinemia and brain S-adenosylhomocysteine, depletes brain S-adenosylmethionine, and enhances PS1 and BACE expression and amyloid-beta deposition in mice. Mol Cell Neurosci. 2008;37:731–746.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18243734/)
- [Scarpa S, Fuso A, D’Anselmi F, Cavallaro RA. Presenilin 1 gene silencing by S-adenosylmethionine: a treatment for Alzheimer disease? FEBS Lett. 2003;541:145–148.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12706835/)
- [Vafai SB, Stock JB. Protein phosphatase 2A methylation: a link between elevated plasma homocysteine and Alzheimer’s Disease. FEBS Lett. 2002;518.](https://doi.org/10.1016/S0014-5793(02)02702-3)
- [Vance DE. Role of phosphatidylcholine biosynthesis in the regulation of lipoprotein homeostasis. Curr Opin Lipidol. 2008;19:229–234.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18460912/)
- [Rutjes AWS, Nüesch E, Reichenbach S, Jüni P. S-Adenosylmethionine for osteoarthritis of the knee or hip. Cochrane Database Syst Rev. 2009;CD007321.](https://doi.org/10.1002/14651858.CD007321.pub2)
- [Najm WI, Reinsch S, Hoehler F, Tobis JS, Harvey PW. S-adenosyl methionine (SAMe) versus celecoxib for the treatment of osteoarthritis symptoms: a double-blind cross-over trial. BMC Musculoskelet Disord. 2004;5:6.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15102339/)
- [Roncaglia N, Locatelli A, Arreghini A, Assi F, Cameroni I, Pezzullo JC, Ghidini A. A randomised controlled trial of ursodeoxycholic acid and S-adenosyl-l-methionine in the treatment of gestational cholestasis. BJOG. 2004;111:17–21.](https://doi.org/10.1046/j.1471-0528.2003.00029.x)
- [Anstee QM, Day CP. S-adenosylmethionine (SAMe) therapy in liver disease: a review of current evidence and clinical utility. J Hepatol. 2012;57:1097–1109.](https://doi.org/10.1016/j.jhep.2012.04.041)
- [Carney MWP, Chary TKN, Bottiglieri T, Reynolds EH. The switch mechanism and the bipolar/unipolar dichotomy. Br J Psychiatry. 1989;154:48–51.](https://doi.org/10.1192/bjp.154.1.48)
- [De Berardis D et al. A comprehensive review on the efficacy of S-Adenosyl-L-methionine in Major Depressive Disorder. CNS & Neurological Disorders - Drug Targets. 2016;15(1):35–44.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26295824/)
- [Mischoulon D, Price LH, Carpenter LL, et al. A double-blind, randomized, placebo-controlled clinical trial of S-adenosyl-L-methionine (SAMe) versus escitalopram in major depressive disorder. J Clin Psychiatry. 2014;75:370–376.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24500245/)
- [Sarris J, Byrne GJ, Bousman C, et al. Adjunctive S-adenosylmethionine (SAMe) in treating non-remittent major depressive disorder: An 8-week double-blind, randomized, controlled trial. Eur Neuropsychopharmacol. 2018;28:1126–1136.](https://doi.org/10.1016/j.euroneuro.2018.07.098)
- [Mechanism and Inhibition of Human Methionine Adenosyltransferase 2A. Первичное кинетическое исследование человеческой MAT2A. 2021.](https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8315116/)
- [Human Mat2A Uses an Ordered Kinetic Mechanism and Is Stabilized but Not Regulated by Mat2B. 2021.](https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8638259/)
- [McCorvie TJ, Kopec J, Hyung SJ, et al. Inter-domain communication of human cystathionine β-synthase: structural basis of S-adenosyl-L-methionine activation. J Biol Chem. 2014.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25336647/)
- [Mechanism of bovine liver S-adenosylhomocysteine hydrolase. Steady-state and pre-steady-state kinetic analysis. J Biol Chem. Первичное ферментативное исследование.](https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0021925818546822)
- [Hirata F, Axelrod J. Enzymatic methylation of phosphatidylethanolamine increases erythrocyte membrane fluidity. Nature. 1978;275:219–220.](https://doi.org/10.1038/275219a0)
- [Specificity and rate of human and mouse liver and plasma phosphatidylcholine synthesis analyzed in vivo. Первичное исследование стабильных изотопов.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21068006/)
- [Docosahexaenoic acid in plasma phosphatidylcholine may be a potential marker for in vivo phosphatidylethanolamine N-methyltransferase activity in humans. 2011.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21411618/)
- [Chen J, Lipska BK, Halim N, et al. Functional analysis of genetic variation in catechol-O-methyltransferase (COMT): effects on mRNA, protein, and enzyme activity in postmortem human brain. Am J Hum Genet. 2004;75:807–821.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15457404/)
- [Crystal structure and functional mapping of human ASMT, the last enzyme of the melatonin synthesis pathway. J Pineal Res. 2012.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22775292/)
- [Catecholamines and Serotonin Are Differently Regulated by Tetrahydrobiopterin: A Study from 6-Pyruvoyltetrahydropterin Synthase Knockout Mice. J Biol Chem.](https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0021925820779718)
- [The Crystal Structure of Human PAPS Synthetase 1 Reveals Asymmetry in Substrate Binding. J Mol Biol. 2005;347:623–635.](https://doi.org/10.1016/j.jmb.2005.01.005)
- [Protein phosphatase 2A methyltransferase links homocysteine metabolism with tau and amyloid precursor protein regulation. J Neurosci. 2007.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17360897/)
- [Chromatographic analysis of the chiral and covalent instability of S-adenosyl-L-methionine. 1986.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3530324/)
- [Stability-indicating proton nuclear magnetic resonance spectroscopic method for determination of S-adenosyl-L-methionine in tablets. 1995.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7756849/)
- [Bottiglieri T, Godfrey P, Flynn T, Carney MW, Toone BK, Reynolds EH. Cerebrospinal fluid S-adenosylmethionine in depression and dementia: effects of treatment with parenteral and oral S-adenosylmethionine. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1990;53:1096–1098.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2292704/)
- [Pharmacokinetic properties of S-adenosylmethionine after oral and intravenous administration of its tosylate disulfate salt: a multiple-dose, open-label, parallel-group study in healthy Chinese volunteers. 2009.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19302903/)
- [Dietary Supplement S-Adenosyl-l-Methionine (AdoMet) Effects on Plasma Homocysteine Levels in Healthy Human Subjects: A Double-Blind, Placebo-Controlled, Randomized Clinical Trial.](https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC2875864/)
- [Mischoulon D, Alpert JE, Arning E, Bottiglieri T, Fava M, Papakostas GI. Bioavailability of S-adenosyl methionine and impact on response in a randomized, double-blind, placebo-controlled trial in major depressive disorder. 2012.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22687580/)
- [IUBMB Enzyme Nomenclature. EC 2.5.1.6: methionine adenosyltransferase.](https://iubmb.qmul.ac.uk/enzyme/EC2/5/1/6.html)
- [IUBMB Enzyme Nomenclature. EC 2.1.1.28: phenylethanolamine N-methyltransferase.](https://iubmb.qmul.ac.uk/enzyme/EC2/1/1/28.html)
- [IUBMB Enzyme Nomenclature. EC 2.1.1.6: catechol O-methyltransferase.](https://iubmb.qmul.ac.uk/enzyme/EC2/1/1/6.html)
- [IUBMB Enzyme Nomenclature. EC 2.1.1.17: phosphatidylethanolamine N-methyltransferase.](https://iubmb.qmul.ac.uk/enzyme/EC2/1/1/17.html)
- [Carney MW, Chary TK, Bottiglieri T, Reynolds EH, Toone BK. Switch mechanism in affective illness and oral S-adenosylmethionine (SAM). Br J Psychiatry. 1987;150:724–725.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3651725/)
- [Harmand MF, Vilamitjana J, Maloche E, Duphil R, Ducassou D. Effects of S-adenosylmethionine on human articular chondrocyte differentiation. An in vitro study. Am J Med. 1987;83(5A):48–54.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3120586/)