# ApoB і LDL-C: кількість частинок та атеросклеротичний ризик

- Canonical: https://nutrifit.health/uk/knowledge/apob-vs-ldl-c-atherogenic-particle-number-risk
- Language: uk
- Published: 2026-10-08T16:16:30.022Z
- Updated: 2026-10-08T16:16:30.022Z
- Author: Редакція NutriFit

> Біологія ApoB-100/48, дискордантність, sdLDL, утримування в артерії, лабораторні методи й лікування. Механізми, клінічні результати та межі доказів добавок.

Холестерин ЛПНЩ і аполіпопротеїн B описують різні властивості транспорту ліпідів. LDL-C визначає холестерин, віднесений до фракції ЛПНЩ, а ApoB — масову концентрацію структурного білка, який міститься в одній копії на відповідній частинці. Однаковий LDL-C може супроводжуватися різною кількістю частинок, особливо за гіпертригліцеридемії, діабету, інсулінорезистентності або лікування. Дискордантність доповнює оцінку, але не скасовує користі зниження LDL-C і не перетворює один аналіз на повний опис ризику.

Це наративний науковий огляд молекулярної біології, лабораторних методів, спостережних досліджень і випробувань ліків. Клітинний механізм, зміна маркера й запобігання інфаркту — різні рівні доказів.

## Холестерин і його носії

Експерименти Анічкова та Халатова, дослідження Гофмана, Framingham і відкриття LDLR Брауном та Голдштейном сформували взаємодоповнювальні уявлення. Генетичні, епідеміологічні й рандомізовані дані підтримують причинну роль тривалого впливу атерогенних ліпопротеїнів. 4S, WOSCOPS, LIPID, HPS і PROVE-IT підтвердили зменшення подій зі статинами. Залишковий ризик не означає, що 60–70% усіх лікованих обов’язково мають повторну подію за п’ять років: частка відносного ризику, яка залишається, не дорівнює частці пацієнтів із подією.

Ліпопротеїн має гідрофобне ядро тригліцеридів та ефірів холестерину, оточене моношаром фосфоліпідів, вільного холестерину й білків. Це не везикула з бішаровою мембраною. Кишкові хіломікрони переносять харчові ліпіди; печінкові VLDL після ліполізу утворюють IDL і LDL. Система забезпечує енергетичний обмін, мембрани та стероїдогенез. Тривале утримування частинок з ApoB в інтимі сприяє атеросклерозу.

Кількість частинок, тривалість впливу, проникнення й утримування пояснюють процес концептуально. Їхній добуток не є валідованою формулою особистого ризику: важливі також вік, тиск, куріння, діабет, запалення, генетика та стан бляшки.

## APOB, редагування РНК і складання частинок

APOB розташований у 2p24.1 і містить 29 екзонів; особливо великий екзон 26 кодує значну частину білка. Основні місця синтезу — печінка й кишківник. HNF4α та інші фактори впливають на експресію, проте доступність ліпідів, трансляція й деградація визначають кількість секретованого білка.

В ентероцитах APOBEC1 перетворює цитидин на уридин у мРНК. У традиційній нумерації C6666→U змінює CAA на UAA, утворюючи стоп замість Gln2153. ApoB-48 містить перші 2152 залишки зрілого білка, приблизно 48% його довжини, а не точно половину маси. A1CF і RBM47 беруть участь у розпізнаванні РНК та організації комплексу; вони не є повністю взаємозамінними обов’язковими кофакторами в усіх тканинах. Powell і Chen (1987), Teng (1993) встановили механізм. Печінка дорослої людини синтезує повнорозмірний ApoB-100 із 4536 амінокислот зрілої послідовності; нумерація попередника включає сигнальний пептид.

ApoB-48 є структурою хіломікронів і ремнантів. Він не має C-кінцевої області ApoB-100, залученої до LDLR, однак ремнанти видаляються через ApoE за участі LDLR і LRP1. Відсутність ApoB-100 не виключає рецепторний кліренс. Кінетика залежить від розміру, харчування й обміну; швидке нормальне видалення не робить накопичені ремнанти неатерогенними. Великі хіломікрони та менші залишкові частинки мають різну здатність проникати в артерію.

Транслокація ApoB-100 через Sec61 поєднана з ліпідуванням MTP — гетеродимером MTTP і протеїн-дисульфід-ізомерази. Перенесення нейтральних ліпідів і фосфоліпідів забезпечує складання в ендоплазматичному ретикулумі. Недостатньо ліпідований ApoB може спрямовуватися до ERAD та протеасоми; діють і інші шляхи контролю якості. Секреція не визначається лише кількістю мРНК.

### Структура та крио-ЕМ

Історична модель Segrest (2001) описувала п’ять амфіпатичних областей:

$$
\mathrm{NH_2}-\beta\alpha_1-\beta_1-\alpha_2-\beta_2-\alpha_3-\mathrm{COOH}.
$$

Глобулярний N-кінець бере участь у складанні, β-області контактують із ліпідною поверхнею, інші сегменти пристосовуються до розмірів. Приблизні межі моделі не слід видавати за незалежні домени, доведені атомарно. У нумерації зрілого білка сайт B близько 3359–3369 вивчали як область зв’язування протеогліканів; Arg3500Gln пов’язаний із сімейним дефектом ApoB, Cys4326 — з ковалентним зв’язком apo(a) у Lp(a). Необхідно зазначати прийняту нумерацію.

Berndsen і Cassidy (2025) показали інтегративну структуру з глобулярним N-кінцем і протяжним β-поясом навколо LDL. У PDB 9EA7 зазначено 9 Å. Reimund та співавтори (2025) дослідили комплекс ApoB-100–LDLR; 9BDT має 5,4 Å. Тому спільні 3,4 Å і рік 2024 у вихідному тексті виправлено. Зв’язування включає кілька інтерфейсів і розподілені основні ділянки, а не лише три залишки сайту B та LA4/LA5. Локальне уточнення й інтегративне моделювання не надають однакової точності всім залишкам.

### Що означає результат ApoB

VLDL, IDL, LDL і Lp(a) зазвичай мають одну молекулу ApoB-100, кишкові частинки — одну ApoB-48. Це принцип біогенезу, а не висновок лише з розміру LDL: VLDL значно більші. Звичайний аналіз визначає масу білка як практичний показник загальної кількості частинок. Він не рахує кожну окремо, не визначає розмір, походження, LDL-P чи концентрацію Lp(a).

Якщо припустити молярну масу ApoB-100 550000 г/моль і незначний внесок ApoB-48:

$$
n=\frac{c_m}{M},\qquad N_V=\frac{c_m}{M}N_A.
$$

c_m — г/л, M — г/моль, n — моль/л, N_A≈6,022×10²³ моль⁻¹, N_V — частинки/л. Для 100 мг/дл=1 г/л:

$$
n\approx1.82\times10^{-6}\ \mathrm{mol/L},\qquad N_V\approx1.10\times10^{18}\ \mathrm{L^{-1}}=1.10\times10^{12}\ \mathrm{mL^{-1}}.
$$

Початкове 10¹⁵ частинок/мл завищене в тисячу разів. Навчальний розрахунок приблизний: значення залежать від молярної маси, глікозилювання, ApoB-48 та аналізатора. Це не нове лабораторне калібрування.

[![Менше великих та більше малих частинок з однаковим концептуальним холестериновим вантажем; одна ApoB на частинку, не в масштабі.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-apob-vs-ldl-c-atherogenic-particle-number-risk-particle-number-uk-v1.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-apob-vs-ldl-c-atherogenic-particle-number-risk-particle-number-uk-v1.png)

## LDL-C та аналітичні обмеження

Холестериновий вміст змінюється з розміром і ремоделюванням. Фіксовані 500–2700 молекул ефірів та обов’язкова різниця кількості у 2–2,5 раза не універсальні. Метод, склад, вільний та естерифікований холестерин і інші класи в загальному ApoB мають значення.

Friedewald (1972) використовує припущення щодо TG і холестерину VLDL:

$$
\begin{aligned}
\mathrm{LDL\!\!-C}&=\mathrm{TC}-\mathrm{HDL\!\!-C}-\mathrm{TG}/5&&\text{(усі значення мг/дл)},\\
\mathrm{LDL\!\!-C}&=\mathrm{TC}-\mathrm{HDL\!\!-C}-\mathrm{TG}/2.2&&\text{(усі значення ммоль/л)}.
\end{aligned}
$$

TC — загальний холестерин, TG — тригліцериди. Класична формула непридатна за TG≥400 мг/дл, близько 4,5 ммоль/л. За низького LDL-C та підвищених TG вона часто занижує LDL-C, але не на універсальні 15–40%. Martin–Hopkins (2013) обирає адаптивний дільник за TG та non-HDL-C:

$$
\mathrm{LDL\!\!-C}=\mathrm{TC}-\mathrm{HDL\!\!-C}-\mathrm{TG}/\zeta.
$$

Запис стосується мг/дл і відповідної таблиці. Той самий дільник не переноситься механічно на ммоль/л. Нові або розширені формули потребують перевірки у відповідному діапазоні TG. Прямі гомогенні методи з селективними реагентами та ферментами можуть давати методозалежні відхилення за складних дисліпідемій. Жоден LDL-C не визначає кількість частинок.

Non-HDL-C=TC−HDL-C включає холестерин LDL, ремнантів і Lp(a), доступний зі звичайної ліпідограми й корисний за високих TG. Проте він також вимірює вантаж і може дискордувати з ApoB. «Нормальний» популяційний інтервал не дорівнює індивідуальній цілі.

## Малі щільні LDL та інсулінорезистентність

Електрофорез, ультрацентрифугування, іонна рухливість і ЯМР поділяють LDL за різними ознаками; пороги не взаємозамінні. Pattern A — переважно більші, Pattern B — менші частинки. Електрофоретична межа близько 25,5 нм не застосовується автоматично до ЯМР.

| Ознака | Більші LDL | Малі щільні LDL |
|---|---|---|
| Типові класи | LDL-I/II | LDL-III/IV |
| Ілюстративна щільність | 1,019–1,034 г/мл | 1,034–1,063 г/мл |
| Діаметр і вантаж | Зазвичай більші | Зазвичай менші; методозалежні |
| Контекст | Не виключає високого ризику | Часто високі TG, низький HDL-C, інсулінорезистентність |
| Оцінка | Високий ApoB важливий | Не замінює ApoB та загальний ризик |

Austin і Krauss пов’язували sdLDL із коронарними подіями. Незмінне незалежне збільшення ризику у 3–5 разів після врахування ApoB та інших факторів не встановлено. Великі частинки не стають безпечними; потреба в рутинному аналізі субфракцій для всіх також не випливає з цих даних.

Ремоделювання змінює конформацію ApoB, спорідненість до рецепторів, циркуляцію, окиснення й взаємодію з протеогліканами. Кривина κ=1/R зростає зі зменшенням радіуса, але геометрія не доводить конкретної деформації сайту B у кожного. Універсальні Kd, період напіввиведення 4,5–5 діб і трансцитоз у 2,5–3 рази швидше не є підтвердженими клінічними константами.

$$
D=\frac{k_BT}{6\pi\eta r_H}.
$$

У формулі Стокса–Ейнштейна D — дифузія, k_B — стала Больцмана, T — абсолютна температура, η — динамічна в’язкість, r_H — гідродинамічний радіус. За інших рівних умов менша частинка дифундує швидше. Рецепторний транспорт через SR-B1 і ALK1 не описується тільки цією формулою. Фіксовані числа молекул токоферолу та трикратна зміна лаг-фази окиснення також не універсальні. Гіперглікемія сприяє глікуванню ApoB; [глікоокиснення й AGE](/uk/knowledge/glycoxidation-ages-mitochondrial-membrane-damage) пояснюють пов’язану хімію, не визначаючи ризик одним механізмом.

Послаблення антиліполітичного ефекту інсуліну збільшує потік неестерифікованих жирних кислот через ATGL і HSL. Вісцеральний портальний потік — лише частина; харчові жири, ліпогенез de novo, окиснення та експорт визначають печінковий баланс. SREBP-1c і ChREBP реагують на інсулін та вуглеводні сигнали, а не тільки на притік жирних кислот.

Надлишок TG сприяє секреції VLDL1. CETP переносить нейтральні ліпіди, збагачуючи LDL/HDL тригліцеридами та VLDL ефірами. Його гідрофобна порожнина не доводить завжди еквімолярний обмін або єдиний безперервний міст. LIPC гідролізує TG і фосфоліпіди, сприяючи меншим LDL. LIPG переважно фосфоліпаза, особливо важлива для HDL, а не головна TG-ліпаза утворення sdLDL. Ремоделювання HDL може збільшувати дисоціацію й катаболізм ApoA-I. Високі TG, низький HDL-C і надлишок ApoB часто поєднуються, проте підвищення HDL-C саме по собі не замінює зниження атерогенного навантаження.

## Дискордантність і спостережні дані

Медіани, процентилі, регресійні залишки та лікувальні пороги визначають дискордантність по-різному. Матриця є порівнянням, а не універсальною класифікацією абсолютного ризику:

| Співвідношення | Значення |
|---|---|
| Обидва нижчі | Менше виміряне навантаження; загальний ризик залишається |
| Обидва вищі | Високе навантаження за обома показниками |
| ApoB вищий, LDL-C нижчий | Більше частинок, ніж очікують за холестерином |
| ApoB нижчий, LDL-C вищий | Менше частинок, ніж очікують; високий LDL-C не нешкідливий |

Роботи Sniderman, аналіз Marston (2022) UK Biobank і лікованих популяцій, Johannesen (2021) Copenhagen та Framingham підтримують додаткову інформацію ApoB. Спостережні моделі не доводять ризику виключно через ApoB або рівного ризику всіх квадрантів. N=389529 і 90197 та точні підгрупові HR вихідного тексту не збережено як перевірені результати. PMID 33736829 стосується іншої статті; DOI Johannesen залишено.

Johannesen (2021): 13015 учасників на статинах, медіана спостереження 8 років; високий ApoB/низький LDL-C за медіанами: HR інфаркту 1,49 (95% ДІ 1,15–1,92). Спостережний зв’язок; медіани не лікувальні цілі.

INTERHEART — міжнародне дослідження випадок–контроль, а не проспективна когорта; воно оцінювало, зокрема, ApoB/ApoA-I. Популяційна атрибутивна частка близько 49% не є особистою ймовірністю інфаркту чи ефектом лікування. Pencina (2019) вивчав траєкторії non-HDL-C у Framingham, а не рандомізовано порівнював цілі ApoB.

## Утримування й ускладнення бляшки

Гіпотеза response-to-retention Williams і Tabas пов’язує початок процесу з утримуванням ліпопротеїнів у матриксі інтими. Основні ділянки ApoB взаємодіють із сульфатами та карбоксильними групами глікозаміногліканів. Біглікан, версикан, декорин і перлекан мають різну будову та функції; матрикс і гемодинаміка впливають на затримку. Borén (1998) визначив важливу ділянку зв’язування. Зменшення зв’язування й атеросклерозу у тварин не доводить повного запобігання хворобі в людей. У цьому експерименті заміна основного кластера порушувала обидві функції; K3363E зберігала рецепторне зв’язування за порушеної взаємодії з протеогліканами, R3500Q показувала протилежне. Це не доказ повної відсутності атеросклерозу в людини.

Секреторна кисла сфінгомієліназа утворює церамід та сприяє агрегації LDL. Фосфоліпази A₂ утворюють лізофосфоліпіди й жирні кислоти; окиснення — MDA та 4-HNE, що модифікують білки. MPO утворює HOCl з H₂O₂ і хлоридом. Пероксинітрит переважно виникає з NO та супероксиду, а не просто як обов’язковий продукт MPO за наявності NO.

Макрофагальні CD36 та SR-A1 і LOX-1 у відповідних клітинах розпізнають модифіковані ліпопротеїни. Їхня регуляція відрізняється від пригнічення LDLR холестерином, але не є повністю відсутньою. Захоплення агрегатів, макропіноцитоз, естерифікація SOAT1/ACAT1 і відтік холестерину формують баланс пінистих клітин. Ліпіди також накопичують клітини гладком’язового походження.

Кристали холестерину й ушкодження лізосом можуть активувати NLRP3, ASC, каспазу-1 і дозрівання IL-1β/IL-18. Запалення, загибель, недостатній ефероцитоз і металопротеїнази сприяють некротичному ядру та тоншій покришці. Колагенази MMP-1/13 і желатинази MMP-2/9 мають різні субстрати. Історична морфологічна межа 65 мкм не є індивідуальним лабораторним прогнозом. Розрив або ерозія може викликати тромбоз, але не обов’язково трансмуральний інфаркт у кожного.

[![Перехід ApoB-частинки з крові в інтиму, зв’язування з матриксом, модифікація та піниста клітина; концептуально, не в масштабі.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-apob-vs-ldl-c-atherogenic-particle-number-risk-retention-uk-v1.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261002-apob-vs-ldl-c-atherogenic-particle-number-risk-retention-uk-v1.png)

## Цілі й фармакотерапія

ESC/EAS залишає LDL-C основною ціллю; ApoB і non-HDL-C доповнюють оцінку за діабету, ожиріння, високих TG чи дуже низького LDL-C. ApoB не замінює окремого Lp(a).

| ESC/EAS 2019 | LDL-C | Вторинна non-HDL-C | Вторинна ApoB |
|---|---|---|---|
| Дуже високий ризик | <55 мг/дл і зниження ≥50% | <85 мг/дл | <65 мг/дл |
| Високий | <70 мг/дл і зниження ≥50% | <100 мг/дл | <80 мг/дл |
| Помірний | <100 мг/дл | <130 мг/дл | <100 мг/дл |

Після повторної судинної події протягом двох років на максимально переносимій терапії можуть розглядати LDL-C<40 мг/дл. Це не універсальна «екстремальна» категорія з обов’язковим ApoB<55. Вік сам не визначає помірний ризик. Оновлення 2025 зберегло LDL-C-цілі й додало нові лікувальні дані; таблиця ApoB прив’язана до 2019. AHA/ACC і NLA використовують власні підходи, а поріг посилення лікування не завжди є ціллю.

Статини пригнічують HMG-CoA-редуктазу й підвищують LDLR через зменшення печінкового холестерину. LDL-C може знижуватися пропорційно більше за ApoB, але не з незмінним розривом 10–15% і не тільки через переважне видалення великих частинок. Езетиміб обмежує всмоктування через NPC1L1; IMPROVE-IT підтвердив користь додавання після гострого коронарного синдрому.

Еволокумаб і алірокумаб запобігають PCSK9-залежній деградації LDLR; FOURIER і ODYSSEY OUTCOMES довели менше подій у відповідних популяціях. Інклісіран — GalNAc-кон’югована siRNA, яка зменшує печінковий синтез PCSK9 через RISC. Зниження LDL-C не встановлює автоматично однакову клінічну користь усіх препаратів. Помірні зміни Lp(a) на антитілах не пояснюються лише звичайним LDLR-кліренсом.

Бемпедоєва кислота активується переважно печінковою ACSVL1 та пригнічує ATP-цитратліазу. Незначна активація в м’язах не означає абсолютної безпеки. CLEAR Outcomes: 13970 учасників, первинний результат 11,7% проти 13,3%, HR 0,87; абсолютна різниця 1,6 процентного пункту. HR 0,77 для інфаркту — окремий результат. Враховують сечову кислоту, подагру та жовчнокам’яну хворобу. Призначення залежить від діагнозу й переносимості.

## Харчування й межі доказів добавок

В’язкі волокна псиліуму та β-глюкани впливають на в’язкість, абсорбцію й обмін жовчних кислот. Їхні втрати можуть збільшити потребу печінки в холестерині через CYP7A1, FXR/FGF19 та SREBP2–LDLR. Волокна не є доведеними прямими інгібіторами ASBT; екскреція у 2,5–3,5 раза й однакова відповідь ApoB не універсальні. Кількість, молекулярна маса, обробка та раціон змінюють ефект. Поліпшення LDL-C не доводить запобігання інфаркту конкретною добавкою.

Фітостероли й станоли обмежують абсорбцію через міцелярну конкуренцію та NPC1L1/ABCG5/8. Часто досліджували близько 2 г/добу, але це не універсальна доза та не доказ меншої кількості подій. Ситостеролемія й довгострокові результати потребують уваги. Не встановлено повного усунення компенсаторної абсорбції на статинах.

Kong (2004) і Cameron (2008) досліджували берберин, стабільність мРНК LDLR і PCSK9, включно з клітинними моделями. AMPK, ERK і HNF1α підтримують гіпотези, а не еквівалентність статинам. Дані дигідроберберину обмежені; п’ятиразова абсорбція й зниження ApoB на 12–18% не універсальні. [Берберин і дигідроберберин](/uk/knowledge/berberine-vs-dihydroberberine-ampk-pcsk9) розглядаються з розмежуванням моделей та клініки. Якість, взаємодії й переносимість важливі; механізми не створюють готового протоколу.

Ікосапент етил — рецептурний очищений ефір EPA. REDUCE-IT вивчав 4 г/добу зі статинами у високоризикових людей з TG 135–499 і LDL-C 41–100 мг/дл. За медіану 4,9 року первинний результат 17,2% проти 22,0%, HR 0,75: відносне зниження 25%, абсолютна різниця 4,8 процентного пункту. Частіше госпіталізували з фібриляцією/тріпотінням передсердь, оцінювали серйозні кровотечі. Це не доводить користі будь-якого риб’ячого жиру чи зникнення sdLDL. Ефекти на TG, окиснення, ліпогенез і запалення не встановлюють обов’язкової блокади DGAT/CETP або переходу кожного в Pattern A.

Енергетичний баланс, заміна насичених жирів ненасиченими, волокна, активність і припинення куріння є частинами загального управління ризиком. Надлишок солодких напоїв і фруктози може посилювати ліпогенез, проте не вся фруктоза безмежно перетворюється на жир. Зниження VLDL на 30–35% за місяць не можна обіцяти всім. Часові вікна харчування й CLOCK/BMAL1/PER досліджують; 16/8 не є обов’язковим доведеним способом нормалізувати ApoB або лікувати стеатоз через TFEB.

## Інтерпретація та метод огляду

Починають із ризику та TC, HDL-C, TG, LDL-C із методом і non-HDL-C. ApoB допомагає, коли холестериновий вантаж може приховувати кількість частинок. Перевіряють одиниці, вторинні причини, ліки та умови забору; несподівані розбіжності іноді потребують повторення. Високий ApoB з цільовим LDL-C обговорюють із лікарем за ризиком, переносимістю та доказами. Це не автоматичний діагноз sdLDL чи вимога EPA–берберин–псиліум. Досягнення цілі зменшує навантаження, не усуваючи ризику; строки контролю залежать від лікування й стану, а не завжди становлять рік.

Використано повний вихідний матеріал з адресною перевіркою одиниць, структур і вибраних первинних публікацій 8 жовтня 2026 року. Доступні RCSB, абстракт REDUCE-IT, CLEAR Outcomes і офіційна інформація ESC 2025. Частина DOI й пошуків не дала придатних результатів; це зазначено в журналі. Усі бібліографічні записи не пройшли вичерпної незалежної перевірки. Непідтверджені точні коефіцієнти й лікувальні обіцянки не подані як факти. Систематичного пошуку, власної GRADE-оцінки, зовнішнього рецензування чи клінічної валідації не проводили.

ApoB пояснює кількість носіїв і дискордантність, а LDL-C залишається доказаною лікувальною ціллю. Спільне розуміння показників, експозиції та контексту корисніше за їх протиставлення.

## Часті питання

### Чи замінює ApoB LDL-C?

Він додає інформацію про частинки; LDL-C залишається доказаною ціллю. Рішення враховують загальний ризик.

### Високий ApoB за низького LDL-C діагностує sdLDL?

Це більше частинок щодо холестеринового вантажу, але аналіз не визначає розмір чи конкретну субфракцію.

### Чи усуває низький LDL-C ризик?

Ні. Зниження допомагає, але експозиція, тиск, куріння, діабет і бляшки також важливі.

### Чи потрібні всім берберин або EPA?

Ні. Клітинні механізми не встановлюють універсальний протокол; дані рецептурної EPA не стосуються кожного риб’ячого жиру.

## Джерела

- [Borén J, Chapman MJ, Krauss RM, Packard CJ, Bentzon JF, Binder CJ, et al. Low-density lipoproteins cause atherosclerotic cardiovascular disease: pathophysiological, genetic, and therapeutic insights: a consensus statement from the European Atherosclerosis Society Consensus Panel. Eur Heart J. 2020;4](https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz962)
- [Ference BA, Ginsberg HN, Graham I, Ray KK, Packard CJ, Bruckert E, et al. Low-density lipoproteins cause atherosclerotic cardiovascular disease. 1. Evidence from genetic, epidemiologic, and clinical studies. A consensus statement from the European Atherosclerosis Society Consensus Panel. Eur Heart J](https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx144)
- [Sniderman AD, Thanassoulis G, Glavinovic T, Navar AM, Pencina M, Catapano AL, Ference BA. Apolipoprotein B Particles and Cardiovascular Disease: A Narrative Review. JAMA Cardiol. 2019;4(12):1287–1295.](https://doi.org/10.1001/jamacardio.2019.3780)
- [Marston NA, Giugliano RP, Melloni GEM, Nicolau JC, Chen P, López-Sendón JL, et al. Association of Apolipoprotein B–Containing Lipoproteins and Risk of Myocardial Infarction in Individuals With and Without Atherosclerosis: Distinguishing Between Particle Concentration, Type, and Content. JAMA Cardiol](https://doi.org/10.1001/jamacardio.2021.5083)
- [Johannesen CDL, Mortensen MB, Langsted A, Nordestgaard BG. Apolipoprotein B and Non-HDL Cholesterol Better Reflect Residual Risk Than LDL Cholesterol in Statin-Treated Patients. J Am Coll Cardiol. 2021;77(11):1439–1450.](https://research.regionh.dk/en/publications/apolipoprotein-b-and-non-hdl-cholesterol-better-reflect-residual-/)
- [Mach F, Baigent C, Catapano AL, Koskinas KC, Casula M, Badimon L, et al. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. Eur Heart J. 2020;41(1):111–188.](https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz455)
- [Williams KJ, Tabas I. The response-to-retention hypothesis of early atherogenesis. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 1995;15(5):551–561.](https://doi.org/10.1161/01.atv.15.5.551)
- [Tabas I, Williams KJ, Borén J. Subendothelial lipoprotein retention as the initiating process in atherosclerosis: update and therapeutic implications. Circulation. 2007;116(16):1832–1844.](https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.676890)
- [Yusuf S, Hawken S, Ôunpuu S, Dans T, Avezum A, Lanas F, et al. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study. Lancet. 2004;364(9438):937–952.](https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)17018-9)
- [Friedewald WT, Levy RI, Fredrickson DS. Estimation of the concentration of low-density lipoprotein cholesterol in plasma, without use of the preparative ultracentrifuge. Clin Chem. 1972;18(6):499–502.](https://doi.org/10.1093/clinchem/18.6.499)
- [Martin SS, Blaha MJ, Elshazly MB, Toth PP, Kwiterovich PO, Blumenthal RS, Jones SR. Comparison of a novel method vs the Friedewald equation for estimating low-density lipoprotein cholesterol levels from the standard lipid profile. JAMA. 2013;310(19):2061–2068.](https://doi.org/10.1001/jama.2013.280532)
- [Krauss RM. Dense low-density lipoproteins and coronary artery disease. Am J Cardiol. 1995;75(6):53B–57B.](https://doi.org/10.1016/0002-9149(95)80013-l)
- [Austin MA, Breslow JL, Hennekens CH, Buring JE, Willett WC, Krauss RM. Low-density lipoprotein subclass patterns and risk of myocardial infarction. JAMA. 1988;260(13):1917–1921.](https://doi.org/10.1001/jama.1988.03410130125037)
- [Powell LM, Wallis SC, Pease RJ, Edwards YH, Knott TJ, Scott J. A novel form of tissue-specific RNA processing produces apolipoprotein-B48 in intestine. Cell. 1987;50(6):831–840.](https://doi.org/10.1016/0092-8674(87)90510-1)
- [Chen SH, Habib G, Yang CY, Gu ZW, Lee BR, Weng SA, et al. Apolipoprotein B-48 is the product of a messenger RNA with an organ-specific in-frame stop codon. Science. 1987;238(4825):363–366.](https://doi.org/10.1126/science.3659919)
- [Teng B, Burant CF, Davidson NO. Molecular cloning of an apolipoprotein B messenger RNA editing protein. Science. 1993;260(5115):1816–1819.](https://doi.org/10.1126/science.8511591)
- [Segrest JP, Jones MK, De Loof H, Dashti N. Structure of apolipoprotein B-100 in low density lipoproteins. J Lipid Res. 2001;42(9):1346–1367.](https://doi.org/10.1016/S0022-2275(20)31569-4)
- [Elovson J, Jacobs JC, Schumaker VN, Puppione DL. Molecular weights of apolipoprotein B-100 and B-48. Biochemistry. 1985;24(6):1569–1578.](https://doi.org/10.1021/bi00327a040)
- [Sniderman AD, St-Pierre AC, Cantin B, Dagenais GR, Després JP, Lamarche B. Concordance/discordance between apolipoprotein B and LDL-cholesterol as predictors of ischemic heart disease in men. Circulation. 2003;107(4):560–567.](https://doi.org/10.1161/01.cir.0000047276.71192.1d)
- [Pencina KM, Thanassoulis G, Wilkins JT, Pencina MJ, Navar AM, Sniderman AD. Trajectories of Non-HDL Cholesterol Across Midlife and Long-Term Risk of Cardiovascular Disease: A Secondary Analysis of the Framingham Heart Study. JAMA Cardiol. 2019;4(11):1143–1149.](https://doi.org/10.1001/jamacardio.2019.3630)
- [Mortensen MB, Dzaye O, Bødtker H, Langsted A, Nordestgaard BG. Low-Density Lipoprotein Cholesterol and Non-HDL Cholesterol vs Apolipoprotein B for Risk Assessment in Statin-Treated Patients. J Am Coll Cardiol. 2023;81(9):864–874.](https://doi.org/10.1016/j.jacc.2022.12.025)
- [Skålén K, Gustafsson M, Rydberg EK, Hultén LM, Wiklund O, Innerarity TL, Borén J. Subendothelial retention of atherogenic lipoproteins in en face preparations of rabbit aorta: role of proteoglycans. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2002;22(6):1001–1006.](https://doi.org/10.1161/01.atv.0000018318.96698.8d)
- [Borén J et al. Identification of the principal proteoglycan-binding site in LDL. A single-point mutation in apo-B100 severely affects proteoglycan interaction without affecting LDL receptor binding. J Clin Invest. 1998;101:2658–2664.](https://doi.org/10.1172/JCI2265)
- [Flood C, Gustafsson M, Richardson PE, Harvey SC, Segrest JP, Borén J. Identification of the proteoglycan binding site in apolipoprotein B48. J Biol Chem. 2002;277(35):32228–32233.](https://doi.org/10.1074/jbc.M202613200)
- [Schissel SL, Jiang XC, Tweedie-Hardman J, Jeong TS, Camejo EH, Najib J, et al. Secretory sphingomyelinase, a product of the acid sphingomyelinase gene, contributes to arterial wall sphingomyelin hydrolysis and lipoprotein aggregation in atherogenesis. J Biol Chem. 1998;273(5):2738–2746.](https://doi.org/10.1074/jbc.273.5.2738)
- [Bhatt DL, Steg PG, Miller M, Brinton EA, Jacobson TA, Ketchum SB, et al. Cardiovascular Risk Reduction with Icosapent Ethyl for Hypertriglyceridemia (REDUCE-IT). N Engl J Med. 2019;380(1):11–22.](https://doi.org/10.1056/NEJMoa1812792)
- [Kong W, Wei J, Abidi P, Lin M, Inaba S, Li C, et al. Berberine is a novel cholesterol-lowering drug working through a unique mechanism distinct from statins. Nat Med. 2004;10(12):1344–1351.](https://doi.org/10.1038/nm1135)
- [Cameron J, Ranheim T, Kulseth MA, Leren TP, Berge KE. Berberine decreases PCSK9 expression in HepG2 cells. Atherosclerosis. 2008;201(2):266–273.](https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2008.02.004)
- [Sabatine MS, Giugliano RP, Keech AC, Honarpour N, Wiviott SD, Murphy SA, et al. Evolocumab and Clinical Outcomes in Patients with Cardiovascular Disease (FOURIER). N Engl J Med. 2017;376(18):1713–1722.](https://doi.org/10.1056/NEJMoa1615664)
- [Ray KK, Nicholls SJ, Li N, Louie MJ, Hou R, Handberg E, et al. Efficacy and Safety of Bempedoic Acid in Patients with Hypercholesterolemia (CLEAR Harmony). N Engl J Med. 2019;380(11):1022–1032.](https://doi.org/10.1056/NEJMoa1804097)
- [Cannon CP, Blazing MA, Giugliano RP, McCagg A, White JA, Theroux P, et al. Ezetimibe Added to Statin Therapy after Acute Coronary Syndromes (IMPROVE-IT). N Engl J Med. 2015;372(25):2387–2397.](https://doi.org/10.1056/NEJMoa1410489)
- [Packard CJ, Boren J, Taskinen MR. Causes and Consequences of Hypertriglyceridemia. Front Endocrinol (Lausanne). 2020;11:252.](https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00252)
- [Berndsen ZT, Cassidy CK. The structure of apolipoprotein B100 from human low-density lipoprotein. Nature. 2025;638:836–843.](https://doi.org/10.1038/s41586-024-08467-w)
- [Reimund M et al. Structure of apolipoprotein B100 bound to the low-density lipoprotein receptor. Nature. 2025;638:829–835.](https://doi.org/10.1038/s41586-024-08223-0)
- [Nissen SE et al. Bempedoic Acid and Cardiovascular Outcomes in Statin-Intolerant Patients. N Engl J Med. 2023;388:1353–1364.](https://doi.org/10.1056/NEJMoa2215024)
- [Mach F et al. 2025 Focused Update of the 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias. Eur Heart J. 2025.](https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaf190)
- [RCSB PDB. 9EA7: The Structure of ApoB100 from Human Low-Density Lipoprotein. Experimental record: 9 Å.](https://www.rcsb.org/structure/9EA7)
- [RCSB PDB. 9BDT: Apolipoprotein B 100 bound to LDL receptor and legobody. Experimental record: 5.4 Å.](https://www.rcsb.org/structure/9BDT)